Шановні автори, видавці, керівники засобів масової
інформації!
Показником демократії і
свободи в будь-якій країні – є вільний доступ до інформації всіх громадян. В
Україні поступово формуються законодавчі і суспільні умови для того щоб кожний
громадянин міг одержати необхідну для нього інформацію, розвивається свобода
слова, завдяки якій українці можуть ознайомитись з різноманітними поглядами, і
ідеями українських, і зарубіжних авторів. На жаль, ці та інші здобутки
української демократії в сфері вільного доступу до інформації і сучасних знань
малодоступні сліпим, і слабозорим громадянам України, які не можуть без
сторонньої допомоги прочитати друкований текст в книгах, газетах і журналах. Ця
категорія населення являється найбільш обділеною інформаційно. Негативне і
байдуже ставлення до інформаційних
потреб і запитів людей з проблемами зору в сучасному українському суспільстві і державі свідчить про недостатнє
розуміння необхідності для всіх без винятку категорій населення вільного і
рівноправного доступу до інформації і знань. Нерозуміння цієї проблеми і шляхів
її вирішення викликане, в основному, непоінформованістю держаних і суспільних інституцій щодо особливостей альтернативних методів
одержання інформації людьми з тяжкими
порушеннями зору. Ці методи засновані на перетворенні візуальної інформації в
звукову і тактильну (доступну для сприйняття на дотик), а також збільшення
розміру зображення для слабозорих. Сучасні комп’ютерні технології дозволяють
автоматизувати процеси трансформації інформації в доступні для тих, хто погано
бачить формати, якщо інформація знаходиться в електронному (цифровому) форматі
в вигляді тексту, де всі графічні елементи мають текстовий опис. Маючи
комп’ютер, спеціалізовані комп’ютерні програми
і оцифрований текст книги або будь-якого іншого друкованого видання
людина, яка не має зору може озвучити інформацію за допомогою комп’ютерних
синтезаторів мови аби вивести її у вигляді рельєфних знаків шрифту Брайля, які
можна прочитати пальцями на дотик.
Як люди і
організації, причетні до створення і
поширення друкованих видань можуть сприяти незрячим і слабозорим нашим
співгромадянам в одержанні вільного доступу до літератури і засобів масової
інформації, які допоможуть нашим співвітчизникам в навчанні, праці, громадській діяльності?
Головне, ви можете
створити можливість для одержання копій друкованих видань в цифрових текстових
форматах. Це не потребує майже ніяких зусиль, адже майже вся сучасна друкована
продукція готується за допомогою комп’ютерів. Основна проблема тут порушення
авторських прав і можливість незаконного передруковування. Вважаємо, що було б
доцільно при оформленні договору з автором книги або статті надавати інформацію
про потреби людей з проблемами зору. Маємо надію, що досить багато авторів
схотіли б допомогти тим хто не може читати у друкованому форматі. Можливо, слід
надавати якість пільги авторам, що згоджуються надати свій твір у вільний доступ,
враховуючи потреби людей з поганим зором. Такими пільгами могли б бути:
першочерговий друк, більший тираж, тощо, щоб стимулювати одержання дозволу на
публічний доступ до електронної версії видання. Можливо б деякі автори змогли б дати дозвіл на частковий публічний
доступ лише для осіб з поганим зором або громадських організацій, які
опікуються проблемами незрячих. В цьому випадку між автором і видавцем повинні бути узгоджені всі особливості
передачі електронної версії видання в електронному вигляді: цифрова версія може
надаватись лише спеціалізованим бібліотекам для незрячих або лише благодійним
громадським організаціям, або всім інвалідам по зору при пред’явленні
посвідчення. В авторському договорі, який передбачає вільний доступ повинен
бути включений пункт про відповідальність за тиражування і комерційне використання наданої цифрової копії.
Не слід відкидати
можливості для видавців з комерційного використання цифрових копій видань. Адже
при наявності пропозиції знайдуться немало бажаючих придбати цифровий аналог
друкованої книг або оплатити передплату електронного варіанту друкованої газети
чи журналу, аудиторія яких значно розшириться читачів, які віддають перевагу читанню за допомогою
комп’ютерної техніки.
Досить широкого
поширення зараз набули аудіокниги і аудіоматеріали, тексти, яких озвучені
дикторським голосом. Аудіоінформація легко сприймається людьми з порушеннями
зору і допомагає зберегти зір, тим хто його не втратив. Вдячними слухачами
аудіовидань могли б стати відвідувачі спеціалізованих бібліотек для незрячих і
навіть читачі звичайних бібліотек але вони не мають достатньої інформації про
випуск аудіокниг. Хочеться, щоб видавці аудіокниг звернули увагу на нову групу
потенційних покупців цих книг.
Маємо надію, що в наших
авторів і видавців добре і чутливе серце, що вони розуміють необхідність
доступу до інформації людей з проблемами зору і зроблять все можливе для того,
щоб люди, які не можуть скористатись інформаційними здобутками свободи слова і
демократії із-за своєї хвороби відчули підтримку своїм прагненням до знань і
одержанню інформації, яка зробить їх життя трохи кращим і щасливішим.
На сайті “Світло для
незрячих” (www.svitlo.com.ua) буде публікуватись інформація про всіх хто
підтримає ділом і порадою справу якісного доступу до інформації сліпих і
слабозорих.
Зробимо наш світ трошки
світлішими і теплішим не тільки для тих кому темно і холодно, а й для всіх нас.
Координатор ініціативної групи Михайло Шишмінцев
Контактна інформація:
телефон: (044)-526-64-40
електронна пошта: edu@michint.kiev.ua
обговорити проблеми вільного доступу до інформації
інвалідів по зору можна в форумах для незрячих: http://groups.yahoo.com/group/ukrspeech/ (українська мова спілкування)
і http://groups.yahoo.com/group/edu-mail/
(російська мова спілкування)